Питання наші, відповіді Ваші – Василь Володимирович Янішевський

А чи могли б ви відверто розповісти про себе? Для когось дивно це почути, а хтось із радістю поділиться.

Сподіваємось, що цей проект започаткує нову творчу справу, з якої ліцеїсти черпатимуть сили, енергію, знання, натхнення, світло і тепло для душі.
Про багатогранне життя наших вчителів у рубриці "Знайомтесь!"

Учитель математики - Василь Володимирович Янішевський

Що Ви пам’ятаєте про перемогу «Динамо» Київ над «Баварією» в 1975 році?

Абсолютно все. Я був на тому матчі. Тільки перший не транслювали, бо радянська влада пожаліла грошей… А Олег Блохін забив гол, пройшовши більше, ніж пів поля й команда  виграла 1:0 там, у Мюнхені.  Під час другого матчу вже було забито 2 м’яча.  І перемога була 2:0,  як це  забути  все?!

Які якості, на Вашу думку повинен мати гарний вчитель?

По-перше, вчитель не повинен обманювати нікого, говорити чесно, що він робить та як оцінює. Намагатися донести учням, що навчання певному предмету полягає не в тому, щоб отримати оцінку, а в тому, щоб навчитись працювати, працювати по життю. А предмет «математика» якраз є таким, який заставляє працювати кожного, він заганяє в куток з якого треба вміти  вибратися…

Чи хотіли Ви обрати іншу професію, окрім учителя?

Я дуже хотів бути попом. Пам’ятаю як мене маленького водила бабуся до церкви, мені дуже цікаво було зайти у вівтар, дізнатися, що ж там відбувається. І поки я не пішов до школи, дуже хотілося туди.

А потім…вчителька математики зробила те, що зробила – знайшла підхід, зацікавила математикою.

Якими були Ваші шкільні роки? Що Ви можете про них розповісти?

Це було так давно…і так інтенсивно,  і швидко воно все пройшло. Я виріс на селі, а щоб дістатися до школи за 5 кілометрів, інколи треба було  здолати  цей шлях із півтора метровим насипаним снігом, не почищеними дорогами, і 5 км – це було дуже-дуже багато…

Які предмети Вам подобались?

Я був фанатом математики, але ще страшенно любив географію.

Яка Ваша улюблена тема з математики?

Чогось ідеально одного немає, але мені дуже подобається тригонометрія. Від початку й до самого кінця. Ну, і геометричні задачі звісно. Починаючи з побудови, усі їх розділи можна брати, їх не можна вибрати та класифікувати, бо немає найкращого. Геометрична задача може принести зрив емоцій, незрозумілий варіант феєрверку. Може бути нічого не видно – ніде й ніяк, але провів лінію, і задача грає барвами. Якщо від розв’язаної задачі отримуєш задоволення, то ти на правильній дорозі й робота буде приносити радість. І не тільки математика…

Дай Боже вам всім, щоб ваша робота приносила задоволення у майбутньому, а не просто для того, щоб отримувати фінансові дивіденди.

Уявіть, що Вам потрібно загітувати учня стати учителем. Як би Ви це зробили?

Чесно? Навіть не знаю. На мою думку, це абсолютно безперспективно. В учня це бажання повинно прокинутися само, якщо йому сподобається процес поділитися тим, що він уміє сам. Вчителювання – це поклик серця, любов до дітей та бажання працювати з ними, задоволення від цього.

Чого Ви намагаєтесь навчити дітей на уроках?

Головна мета вчителя –  вкласти душу у своїх учнів, які в майбутньому стануть  Людьми з великої літери. Бо мають бути тими, хто дає дивіденди не лише для держави, а й для всього світу, щоб покращувати його. Щоб і не зароджувалися ні іскорки зла, ні краплиночки!!!  А люди ставали добрішими.

Як Ви на уроках розумієте, що учні симулюють розумову діяльність?

Дуже просто. Якщо мені це захочеться вияснити, то для цього дається доволі простий експеримент, який має назву «Швидкий тест». Часу списати немає. Навіть сильні учні на таких простих запитаннях і «провалюються» на НМТ. Бо задачі розв’язують, а теорію не вчать.

Говорять, що Ви на кожну ситуацію маєте відповідь у вигляді анекдоту, приказки або жарту. Як Ви це все запам’ятали?

Мене часто просять розказати анекдот, а я не можу згадати  жодного. Але, якщо з’являється  ключове слово-пароль, то він відкриває внутрішній архів.

Як Ви потрапили до Русанівського ліцею?

Я взагалі вже був на заслуженому відпочинку, заслужено пішов на пенсію, але так сталося, що в Русанівському ліцеї посеред року пішла вчителька. Олександр Анатолійович запропонував прийти попрацювати. Учні в ліцеї, на щастя, хочуть вчитися. А з такими дуже приємно працювати, до уроків з ними треба готуватися,  мати доволі вагомий запас вправ і знань.

Які ліцейні традиції Вам подобаються?

Всі. Починаючи з найелементарнішої, вони добре продумані та злагоджені. У деталях не можу оцінити, бо все припало на пандемію та на війну. Раніше, без всяких зовнішніх впливів, це було чудово, але вони й сьогодні на високому рівні.

Що можна було би вдосконалити в ліцеї?

Єдине, що треба вдосконалити,   щоб через п’ять-сім років ми могли вже не працювати, а ви, молоді, отримавши вищу освіту, продовжували й примножували  традиції ліцею.

Що для Вас справжня дружба?

 Справжня дружба – це коли ти чітко знаєш, що в будь-який час можеш отримати підтримку та допомогу. Без якихось прохань, просто розповівши ситуацію. Маючи таких людей, ти відчуваєш  впевненість  у своєму житті.

Чим Ви займаєтеся у вільний час? Які Ваші хобі?

Дуже люблю читати художню літературу. Моя найулюбленіша книжка на сьогодні – це «Кобзар», я її перечитую щоразу з задоволенням. Ще я вивчив «Прапороносців», дякуючи своєму вчителю літератури, який служив з Олесем Гончарем в одному полку. І темою твору на вступному іспиті я обрав саме цей твір, написав на 4 бали (з 5 можливих) та  мав за це стипендію.

Також у вільний час, коли до цього душа лежить, я пишу вірші.

Інтерв’ю  брала у квітні 2023 учениця 10-А класу Ольга Михайлик

Коментарі