Марія Леопольдівна Давидова святкує свій ювілей. І ми всі щиро вітаємо її. Вона народилася взимку, коли зимно від січневих морозів, але завжди асоціюється з Весною. Коли усміхається, бачимо сонця промінчик. Коли заговорить,чуємо щебетання соловейка. А коли промовляє - лине гуркіт гірського водоспаду, чистого, бурхливого, живильного.

Нас всіх звела доля не просто так. І Марія Леопольдівна серед нас, і ми з нею!
Скільки було й буде ще в нас веселого і сумного.
Вона навчає учнів, та й нас мимохіть: усміхатися своїй долі, співати, коли не співається, допомагати ближньому, коли вже самій не змога.

Разом пройшли ми і Крим, і Рим і дійшли до сьогодення! Зовні така ж молода, як колись, у душі набагато терпиміша!

Бажаємо, щоб небо дарувало ясні зорі, родина затишок і тепло, а ми, колеги, даруємо щирість і нашу любов.
З ювілеєм, шановна Маріє Леопольдівно!!!

Педагогічний колектив Рл.

Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі…
Ліна Костенко

22 січня, у День Соборності, мала приємну нагоду завітати до своєї Alma Mater, зустрітися з улюбленими вчителями ліцею та висловити їм безмежну вдячність. Адже саме ліцею завдячую такими особистими якостями, як нетривіальність мислення, сміливість «сперечатися» з учителем, не боятися задач, виходити за рамки усталеного, можливість подивитися на ситуацію під іншим кутом. І це не кажучи про привиту любов до навчання та якісні знання з навчальних предметів.

Заодно зробила, як вважаю, найнадійнішу інвестицію – в дітей. Їх освіта не може чекати кращих часів, адже сьогоднішні ліцеїсти – це, як не крути, наші завтрашні лікарі, інженери, вчені, винахідники, загалом будівничі нової України.

Засмутили лише слова адміністрації про те, що в ліцеї таке відбувається нечасто...

Тож хотілося б запустити маховик добрих справ для ліцею та «покликати» інших випускників приєднатися до чудової української традиції меценатства.

«Повернення до витоків» є надзвичайно важливим, особливо зараз, бо ж «Ліцей – це не споруда, ліцей –  це люди, які сюди прийшли».

Вовк Богдана, випускниця 2016 р.

І знову наш 7-А клас доводить, що навчання в Русанівському ліцеї –  це не тільки розв’язування задач з геометрії, фізики та алгебри, участь в олімпіадах та математичних боях. Навчання в РЛ насичене ще й великою кількістю цікавих екскурсій, подорожей та зустрічей. Цієї суботи ми разом з класним керівником та вчителем географії відвідали Музей книги та друкарства України, який знаходиться на території Києво-Печерської лаври, де кожен камінь дихає минулим. Музей є одним із найважливіших культурних закладів, який відображає багату історію української писемності, книгодрукування та видавничої справи.

Ми познайомилися з унікальною колекцією рідкісних рукописів, стародруків, книг, що відображають розвиток української літератури та друкарства від часів Київської Русі до сучасності; побачили різні старовинні друкарські машини. Цей захід допоміг нам  глибше зануритися в історію та культуру України. Побували і в укритті під час тривоги. Переповнені враженнями  від побаченого й почутого, безпечно повернулися додому. Дякуємо нашим ЗСУ за захист!                     

Павленко Ліза, учениця 7-А класу

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Русанівський ліцей м.Києва (@rl_ua)

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Русанівський ліцей м.Києва (@rl_ua)

А чи могли б ви відверто розповісти про себе? Для когось дивно це почути, а хтось із радістю поділиться.

Сподіваємось, що цей проект започаткує нову творчу справу, з якої ліцеїсти черпатимуть сили, енергію, знання, натхнення, світло і тепло для душі.
Про багатогранне життя наших вчителів та випускників у рубриці "Знайомтесь!"

Юлія Биховець - випускниця Рл 2017 року, випускниця Кембриджського університету факультету математики, зараз набуває звання магістра, вивчаючи алгебраїчну топологію

Як ти зацікавилась математикою?

Дуже цікаве питання. Це сталося, напевно в 7 класі, коли почалось вивчення геометрії. Вона мені дуже сподобалась, і виходило в мене набагато легше, ніж алгебра. Моя вчителька математики сказала, що в мене є «геометричний зір», і порадила  йти в  школу,  де поглиблено вивчають математику. Це був щасливий момент:  мені  дали віру та надію, що я зможу реалізувати себе.

А це якось змінилось з приходом в РЛ? 

О, звичайно! У попередній школі в мене були низькі бали з математики. Я й не думала, що можу розібратись у ній, чесно. Але, коли я прийшла до Русанівського ліцею, Олександр Анатолійович направив мене «стежками математики». Я почала більше цікавитись цією наукою, розбиратись у математиці.  А ще зʼявились люди, які в мені бачили здатність не лише її вивчати, а й розвивати. Для мене вони стали  авторитетними, отож не можуть помилитися... Це надихало та допомогло побачити те, що я не відчула  в собі самостійно. І я почала багато  працювати, щоб підтвердити сподівання моїх наставників та підвищити власну мотивацію.

Які в тебе були страхи, коли ти навчалась в нашому Ліцеї,  як ти їх опанувала?

Я дуже сильно боялась Олександра Анатолійовича: вимогливий та компетентний учитель, але найголовніше -  має велику пристрасть до математики. Я  почала багато додатково  вивчати геометрію, розв'язувати різні завдання з математики, занурюватись в окремі теми й частіше спілкувалась зі своїм Учителем. Страх зник, зʼявилась довіра та підтримка, за що я йому вельми вдячна! Він кинув мені виклик, щоб я розкрила свій потенціал.

Як математика допомагає в житті?

Це логічне мислення. Важливо вміти знаходити прогалини в логіці та будувати свої аргументи правильно, щоб доводити. У цьому  дуже допомагає геометрія. І саме в Русанівському ліцеї вчать використовувати творчий підхід та розвивати логічне мислення, а не “зубрити формули”. Це просто знахідка була для мене. Думаю, що більшість випускників,  зі мною погодяться.

А як до тебе прийшла ідея написати роботу в МАН? 

Я люблю працювати самостійно. Олімпіади мені не подобалися, тому шукала інші шляхи, щоб показати свої здібності та поглиблені знання в цій галузі. Проблема в тому, що під час олімпіади ти або побачив розвʼязок  одразу, або не зробив нічого... Ти можеш знати багато всього, мати навички, але просто протягом чотирьох годин роботи не завжди виходить знайти відповідь. Це - лотерея. А написання  МАНівської роботи — це повністю твоя творчість, показник плідної роботи, свобода вибору. Я побачила, що можу щось досягти більше, ніж під час олімпіад, хоча для цього  більше треба було працювати. І я працювала!..

 А потім  я закохалась у Пряму Сімсона.. Мені вже стало дуже цікаво поекспериментувати й вивчити її детальніше. Тому  Мала академія наук — це  можливість зануритись в математику більше, ніж дає вчитель на уроках.

А що тобі дало написання роботи МАН?

Я відкрила для себе навички самостійного опрацювання матеріалу, пошуку нових ідей та їх реалізацію. А ще культуру ведення наукової дискусії — це важлива навичка, яку набуваєш у ході аргументації своїх висновків, знахідок, бо є бажання розвивати математику.

Що для тебе РЛ?

Люди. Учителі та учні. Усі тут мають якесь своє захоплення, відданість та неперевершену віру в те, що роблять.. Саме ця атмосфера дуже надихає. І кожен раз, коли я повертаюсь до РЛ, я повертаюся заради саме цього.

РЛ дав мені навички комунікації та впевненості, радість буденності та віри в перемогу. Мені дуже подобається, що в Ліцеї діти не діляться на групки, а все роблять разом, спілкуються між собою, проводять спільні заходи, незважаючи на клас і вік. Це об'єднує та дає натхнення. 

Які в тебе хобі?

Дуже багато. Гребля, наприклад. У школі я фізкультуру не любила, але, коли поїхала за кордон, то зрозуміла, що для підтримання здоров’я мені потрібен спорт. У Кембриджі гребля є культом, про це багато хто розповідав, і я вирішила спробувати. Мені сподобалось бути на воді та те, що в цьому спорті більш важлива техніка, ніж сила.  Я знайшла себе в ролі керуючої, мені сподобалось допомагати командам і бути тренером. 

Ще я люблю в’язати гачком іграшки, багато читаю та вивчаю психологію.

Яка твоя улюблена книжка?

“Під куполом” Стівена Кінга.

Кумедна історія з ліцейного життя?

Одного разу Олександр Анатолійович дав на домашку якусь знамениту задачу І. А. Кушніра, яка насправді дуже легко розв'язувалась,  всього однією додатковою побудовою. А я щось таке з нею намудрила: безліч  додаткових побудов, якісь вписані та описані кола…  Але вирішила розказати свій розв'язок біля дошки.  Коли весь клас в шоці мовчав, СанТол почав аплодувати.

А ще,  коли я, у ролі ментора,  приймала залік із геометрії у 8-класників  попросила одного із хлопців доводити всі випадки прямої Сімсона. Цей учень запам'ятав і мене, і цей день, і доведення прямої Сімсона…

Улюблений спогад про навчання в РЛ?

Вони всі якось пов’язані з уроками математики. А запам'ятався  перший тиждень у ліцеї, коли Олександр Анатолійович викликав мене до дошки показати розвʼязок задачі з домашньої роботи. Я - хвилювалась, а він сказав, що "покарає" мене переводом у першу групу.

Я вдячна долі та моїм наставникам! 

А ще за те, що є в Києві РУСАНІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ і я дотична до нього.

Інтерв’ю  брала у січні 2024 року учениця 11-А класу, Ольга Михайлик

29 грудня ми змогли отримати унікальну можливість потрапити на екскурсію до нашої прекрасної Києво-Печерської лаври в самому серці Києва. Було цікаво послухати про Троїцьку надбрамну церкву та її легенду, підземелля Лаври, її дзвіницю, Успенський собор та багато чого іншого.

Ми навіть спустилися в одне з багатьох підземель, де вивчали, як розрізняти цегли з 15 та 18 століть. Також несподівано стали учасниками театрального дійства - проповіді Нестора Літописця. Було захопливо й пізнавально, ми провели з користю декілька годин та багато всього дізналися.

Іван Проскурін, учень 9-А.