Травнівка 2015

Четвер. Дощ не вщухав цілу добу. Усіх тривожить одне: чи відбудеться похід за такої погоди, як там наші одинадцятикласники в лісі?..

П’ятниця. Начебто ніхто нічого не відміняв, а ранкове сонце подарувало надію. Прийшли з рюкзаками на урок фізики і сіли писати твір з теми «Механіка в моєму навчанні та житті». Твір написано – можна вирушати в похід. Електричка… За вікном вітер, дощ… Як же розпалимо багаття? А ось і наша станції «Спартак». І знову привітне сонечко!!! Ліс зустрів нас свіжим вітерцем, галявками конвалій й неймовірним ароматом. Без поспіху, насолоджуючись весняним лісом, дійшли до нашої галявини. Розбили табір, як завжди, добряче помучившись з натягуванням тенту. Вечеря, репетиція вечора, розмови… Час летить непомітно… Спільне багаття, присвячене 9 Травня, 70-річчю Перемоги над фашистською Німеччиною. Пісні про війну, про перемогу, цікаві історії про їхнє створення. Співали учні, батьки, учителі, випускники... Серце стискалося, наверталися сльози… Розумієш: про це не слід забувати, про це треба пам’ятати не тільки заради тих ветеранів, що серед нас, а заради нас самих. Ніч, тиша, душевний щем…

Субота. Ранок. Макарони – незвичний сніданок. Загальний збір. Розійшлися хто куди: на майстер-клас з гітари, на школу виживання в лісі, де ми збудували справжнє укриття для ночівлі, а хтось пішов варити обід... Розподіл на команди, очікування. Новий формат денної гри!!! Бої подушками. «Боулінг» пляшками. Таке непросте «Фрісбі». Незвичайний футбол і баскетбол, навіть гра у волейбол ковдрами. Весело. Добряче підігріли командний дух, та й дух суперництва також. Вечір підкрався і приніс із собою завершення гри. Охочі, а їх було чимало, зібралися біля спільного вогнища. І знову пісні – знайомі й незнайомі. Контраст від пісень, що співали представники різних поколінь, залишився в пам’яті. Дякую всім за такий теплий, справді родинний вечір.

Неділя. Усі потрошку вилазять з наметів до сніданку. Неквапливі збори. Складання табору. Офіційне завершення Травнівки 2015, для когось останньої в ролі учнів ліцею, для когось в ролі учасників гри. Посвята новачків – незмінна традиція. Наводимо порядок, здаємо своє місце. Озираєшся – чистота, ніби нас тут і не було. А два дні наче дві хвилини, але насичені, яскраві. Відчуваєш вдячність цьому лісу, що приймає нас кожного року (до речі, ми відзначили цього разу 20 років від дня першої Травнівки ліцею!!!). Вдячність погоді, що перенесла свої дощі. Вдячність людям, що були поруч…Русанівський ліцей – ми всі одна сім’я!..

Баценко Тетяна, 10-А

Коментарі