На сайте выложено расписание уроков и структура 2014-2015 учебного года(семестры, каникулы).

Ми всі ще в полоні літа, насолоджуємося теплом, купанням, заслуженим безділлям. Але так хочеться побачити рідні обличчя, поділитися враженнями — дуже скучили один за одним.

Подаруймо собі розкіш спілкування!

29 серпня об 11.00 на учнів чекають класні керівники, однокласники, учителі — Ліцей.

1 вересня о 9.00 — День знань розпочнеться святом Першого дзвоника.

До зустрічі!

«Вирватися із тенет міста назустріч пригодам» — саме таку установку я дала собі, збираючи речі в байдарковий похід із командою нашого Русанівського ліцею.

Цілий тиждень ми досліджували Житомирську область, несучись течією повноводої річки Тетерів. Тільки тоді зрозуміла, що в повсякденності міста вже зовсім забула, наскільки красивою може бути українська природа. Про це нагадала як сама річка, так і місця, до яких ми завітали. Перше, що захоплює, – незчисленна кількість лелек, які несподівано з’являються нізвідки й відлітають у свою далечінь. Рідкісні чорні чаплі — справжнє диво…

Вражають величчю і місця, про які раніше ніколи навіть і не чув: так, наприклад, на першій стоянці всю ніч не давав нам спати Коростишівський гранітний кар’єр. А яке там було озеро! Серед скелястих берегів виблискувала кришталево чиста купель. Кажуть, що глибина озера сягає 30 метрів. Побували ми і в старовинному Радомишльському замку, де відвідали папірню Києво-Печерського монастиря. Оглянули багатющу колекцію ікон, зібрану Ольгою Богомолець. І, звичайно, піднялися на вежу, щоб загадати бажання про вічне кохання і вдарити у дзвін…

Пригод вистачало. Можна зазирнути до хроніки байдаркового походу 2014 та й переконатися в цьому: - дві перевернуті байдарки (хоча їхні капітани вперто запевняли, що: «Моя байдарка? Перекинеться? Та ніколи!»); - загублені капці (дві пари: одні засмоктав безжалісній мул, а другі першими вистрибнули з байдарки, що переверталася); - 45 км з дощем та вітром — рекорд 4 дня; - ті, хто не на словах відчули всю міць і силу весла (безліч); - ночівля в гамаку в компанії з комарами (декілька сміливців).

Але всі ті маленькі негаразди та дощові дні жодним чином не засмутили нас, а навпаки, згуртували, адже з нами були теплі рятувальні жилети і ще тепліша – команда. Шукаючи прихистку від дощу, ми створювали хатки з дощовиків, іноді з мужністю середньовічних лицарів боролися з течією, долали пороги, разом вичерпували воду з байдарок, стрімголов стрибали з високих берегів, готували їжу, співали пісні, грали в різні ігри, з’їли з відро ожини та знайшли ще більше грибів.

У поході весь світ здається інакшим. Змінювалися стоянки, погода, природа, але незмінною лишалася одна фраза: «З такою командою – куди завгодно!»

Тая Нагорна, випускниця РЛ 2014 року