Sciences.in.ua - проект, створений відкрити завісу між Вами та українськими науковцями.
Місія - довести, що наука в Україні існує, а науковцям більше не потрібно ховатись за стінами своїх інститутів.
Мета - показати Вам українські наукові установи зсередини.

В рамках цього проекту Яковлев Сергій Володимирович- випускник РЛ. Кандидат наук, доцент кафедри математичних методів захисту інформації ФТІ.

Підпишитесь на YouTube канал Русанівського ліцею

Баготорічна дружба Русанівського ліцею з Чернігівським обласним педагогічним ліцеєм має дуже приємні моменти - це взаємообмін учнями. Цього року нашим десятикласникам випала нагода поїхати в червні до Чернігова в мовну літню школу. Цими щасливцями була я, Настя Васильчишина, і мій однокласник Ігор Клименко.

Першим, що нас вразило в ЧОПЛі, так це атмосфера в ліцейному гуртожитку: усі були надзвичайно дружелюбними, усміхненими та доброзичливими. Мої сусідки по кімнаті одразу ж повели нас до інших дівчат знайомитися. Увечері ми всі зібралися та розповідали одне одному про традиції наших ліцеїв, ділилися історіями з життя.

А далі ще краще. Ми з'їздили на природу (у ліцея є власна агробіостанція!), займалися зранку фізкультурою та покращували свої мовні навички. Чого в нас тільки не було: й English Speaking Club, і розмова по Skype з американцем Кайлом, і German Games, й італійська для початківців від справжнього італійця! А ще разом з усіма в гуртожитку жив техасець Рей, якого ми спочатку намагалися уникати, бо не розуміли його через сильний акцент. Але все змінилося після спільної роботи. Він допомагав кожній команді з проектами, надавав нам інформацію про Америку з перших вуст. Скажімо так: ми вже звикли до його вимови й вільно розмовляли на різні теми. By the way, моя команда, розглядала тему «Мир та справедливість». Нами навіть було проведено справжнє соціальне опитування з метою з'ясування ставлення людей до ідей рівності жінок та чоловіків, різних національностей тощо.

Окрім цього, ми їздили до Дому Прав Людини, де Олександром Войтенком проводилися тренінги та лекції для пробудження громадської свідомості. Там ми усвідомили, що в наших силах покращити життя та світ навколо нас, тільки потрібно не бути байдужими.

Також були зустрічі-лекції-обговорення з різними людьми з різних тем: здоров'я, збереження навколишнього середовища, перша медична допомога, важливість мрії у житті людини тощо. Було пізнавально та весело!

Я дуже вдячна ЧОПЛу за незабутні враження, що я отримала за час цієї подорожі, практику англійської мови та створення дружніх зв'язків з учнями гуманітарного профілю. Це було чудово. Спасибі!

Настя Васильчишина, 10-Б

Ось і пролунав останній дзвоник! Цей день був дуже хвилюючим, але в той же час сповнений радості та світлих почуттів. Приємно було почути побажання й настанови від учителів та учнів Русанівського ліцею.
А прощальний вальс у виконанні моїх однокласників розчулив багатьох. Незважаючи на урочистість свята Останнього дзвоника, на душі якось сумно, адже шкільні роки залишаються позаду, а ми повинні рухатися вперед - до нових звершень!

Софія Кошель, випускниця 2018 року.

Цього року останній дзвоник був для одинадцятикласників особливим, бо пролунав востаннє, проводжаючи нас у доросле життя. Це свято було і сумним, і радісним, і незабутнім. Усі хвилювались, адже перед нами щось незвідане! П’ять років навчання були сповнені особливих моментів, які будуть ще довго зігрівати нас. Русанівський ліцей не лише навчальний заклад, а ще й ДІМ, куди хочеться повертатися, щоб спілкуватися, щоб дарувати своє тепло всім, хто в ньому знаходиться.

Відпустивши з кульками наші найзаповітніші побажання, ми дякуємо РЛ за уроки, за теплу атмосферу, за свята, за походи, за справжніх та вірних друзів, за все…

Фарафонова Євгенія, випускниця 2018 року.

Фотозвіт

Збори батьків учнів, зарахованих до 7-го класу на 2018-2019 н.р., відбудуться 08 червня (п’ятниця) о 15:00.

9 Травня… День Перемоги… Русанівський ліцей залишається вірним традиції відзначати цей день разом з киянами, співаючи пісні воєнних років, пісні про війну, згадувати тих, завдяки кому здобули Перемогу: наших рідних і близьких, відомих і невідомих героїв фронту і тилу.

Кожного року все там же, біля пам’ятника Невідомому солдату, знов зібрався невеликий гурт із учнів, батьків, учителів, випускників, просто друзів РЛ, щоб підтримати цю традицію. Там уже чекали люди, які знають про цю подію, яка стала їхньою традицією теж.

Люди підходили й підходили… Як ніколи відчувалась єдність великої кількості народу, яких об’єднав цей день. Були сплески радості і суму, сльози, які неможливо стримати… На жаль, серед цих людей уже немає ветеранів. Але є їхні діти, онуки й правнуки! Є ті, хто сьогодні знає не з книжок, що таке війна… Заради них, заради миру, заради всіх нас живе ця традиція Русанівського ліцею.

Дякуємо Миколі Чернявському, батькові наших випускників, другу РЛ, київському барду, за підібраний репертуар, за особисту участь, за те, що ця традиція продовжує жити.

Оксана Артеменко

Ось і віддзвенів другий для мене Останній дзвінок у Русанівському ліцеї. Проводжали черговий навчальний рік традиційною святковою лінійкою.

Згадували всі підкорені вершини й заслужені успіхи (а згадувати, повірте, було що). Нагороджували переможців олімпіад і відмінників. Директор та інші вчителі виголошували промови, вітаючи учнів, що досягли певних звершень з їх предметів і просто всіх ліцеїстів, що старанно вчилися.

Були й ті, для кого цей день став надзвичайним. Думаю, ви здогадалися, що йдеться про випускників. Про їх прощальний вальс, виконаний неймовірно і з неабиякою майстерністю. Про щирі вітання, про побажання усього найкращого, висловлені на їхню адресу. Урешті-решт, про різнокольорові повітряні кульки-бажання, випущені в небо під гучні оплески всієї ліцейної родини!

Вступаючи до нового етапу свого життя й подумки махаючи нам усім рукою, 11-класники й самі привітали кожен клас і дали кілька корисних порад, якими ми обов’язково скористаємося, аби стати гідними наступниками!

У цей чудовий, сонячний і майже літній день
До багатьох із нас приходить втіха, 
Наші думки співають нам пісень
І душі радісно летять на крилах сміху…

Для когось це свобода, відплиття
І ціла пора року відпочинку!
Для когось же – нова ступінь життя.
З тугою проводжають цю хвилинку.

Випускники – про них говорю я.
З повагою. З бажанням приклад брати.
Ліцей для вас – це ще одна сім’я,
Яка за вами буде сумувати…

Проте, не забуваймо і того,
Які вершини ними досягались.
В цей ясний день, в останній дзвін його
Ми порадіємо за тих, із ким навчались!

Радіємо, бажаючи всього:
Удачі, успіху, хай щастя буде з вами,
Наснаги йти вперед, а для РЛ
Назавжди лишитесь випускниками!

Ліза Ткач, 8-Б

Фотозвіт

До 7 класу

До 8 класу

До 10 класу

До 11 класу

Двічі на рік, вчителі, випускники та учні Русанівського ліцею разом проводять туристичні виходи. Цією весною, наш 10-Б клас мав нагоду бути не лише учасниками гри під час «Травнівки», але й організаторами.
Нам сподобалося доросле відчуття відповідальності та значимості: підготовка етапів, лінійки та розваг. Це стало надзвичайно кумедно, і в нас з'явилися свої "інсайдeрські" жарти. Такі заходи є надзвичайно цінними і, можливо, навіть необхідними для життя будь-якого колективу.

По-пeршe, цe зміцнює відносини між однокласниками, по-другe учні мають нагоду знайти нових друзів з інших класів. По-трeтє, цe можливість побачити під іншим кутом учителів, як багатогранних особистостeй і цікавих співрозмовників. Ми вважаємо надзвичайно важливим збeрeгти традицію нeзабутніх спогадів та радість нових знайомства.

Але без вчителів, випускників та батьків, що підтримують ліцeй, частина цих звичаїв канула б у нeбуття!

Дякуємо за те, що прийдешні покоління мають таку чудову нагоду -долучитись до нeвідємної складової ліцейного життя!!

Лавріненко Вероніка, Васильчишина Анастасія 10-б

Фотозвіт

Травнівка, так само як і Вереснівка, є унікальним святом Русанівського ліцею. Це похід, у якому ліцеїсти, живучи пліч-о-пліч, знаходять нових друзів та дізнаються більше про старих, зближуються з учителями, змагаються в силі та розумі, збираються біля вогнищ теплими (й не дуже) вечорами на природі. Я вважаю за потрібне розповісти більше про цю маленьку подорож ліцеїстів.

Першого дня, у п’ятницю, коли всі мали вирушати на галявину, у ліцеї панував схвильовано-піднесений настрій, що передавався навіть тим, хто не брав участі в поході. Усі перевіряли рюкзаки, чи не забули вони щось важливе, бігали купувати солодощі, щоб було з чим попити чайок біля вогнища, репетирували виступи й пісні, словом, готувалися. У дорозі ми спілкувалися, жартували й знову співали.

Прибувши, ми були дуже втомленими, тож ми розклали намети, хлопці швиденько збудували каре, дівчата приготували обід і (вгадайте, що робили) знов співали. Увечері на нас чекало вогнище, де кожен клас мав заспіває пісні «Про головне». Гітаристів зібралося чимало! Атмосфера вечора була неймовірною, душевною… Ми співали до пізньої ночі.

На ранок, трохи сонні, але готові до всього, ми були в очікуванні чогось нового, нам кортіло дізнатися, що для нас приготували на сьогодні. Барабанний дріб – турніри з Аліасу та Мафії, а також, за традицією Маївки, Денна гра! Я обожнюю ці ігри, тож я була в захваті. Я брала участь тільки в Аліасі, але спостерігати за напруженою грою в Мафію під пильним наглядом Максима Михайловича і Людмили Андріївни було не менш цікаво! Під кінець дня ми всі були заінтриговані: що ж буде з Денною грою, бо сірі хмари грізно насувалися на галявину. Нарешті, нас скликали на спільний збір. Оголосити про початок п’яти етапів, відклавши перші два на потім. Перед початком кожного з них, коли нам розповідали правила, ми були в шоці! Це ж треба таке навигадувати!!! Ми грали в сліпий піонербол, літали, як павуки, училися ходити по дерев’яних трикутниках… Це здається чимось нереальним, але так воно й було! Але найцікавіше чекало нас попереду. Два відкладених етапи проходили під дощем, але, як не дивно, він трохи рятував ситуацію. На першому етапі ми повністю забризкалися водою і, геть вимоклі, пішли грати у волейбол. Але не м’ячем, а брудною мокрою мочалкою! Але мені навіть сподобалося: у мене трохи виходило. Ми зіграли в нічию і розійшлися сушитися та перевдягатися.

Час готуватись до вечірнього виступу – театру тіней. Ми мали показати казку за правилами певного жанру за допомогою лише тіней та вгадати, які ж казки показують інші. Вечір пройшов чудово, ми знову засиділися до пізньої ночі.

Наступного ранку ми мали вирушати додому. А так хотілося побути тут, серед природи та друзів хоча б ще кілька днів. Ми зібрали наші речі й попрямували на загальний збір. На ньому мали проголосити переможців турнірів та гри. Нам роздавали солодкі призи, я зраділа, що моя команда посіла третє місце в Аліасі.

Опісля класи здавали галявину організаторам походу і ми вирушили в напрямку Києва, покусані комарами і замучені гусеницями, які були всюди, але наповнені яскравими враженнями та спогадами. Ця Травнівка, перша для мене, запам’ятається надовго. Дякую!!!

Кобизька Софія, 8-Б

Фотозвіт

До 7 класу (протокол №1 від 19.05.18)

На вільні місця до 8 класу

На вільні місця до 9 класу

На вільні місця до 10 класу