Коли настане день, закінчиться війна…
З приходом війни змінились пріоритети, бажання й переконання. Звичне "Як ти?" перетворилося на величезний прояв любові та турботи. Хвилюєшся за себе, рідних та близьких, а ще й за тих, хто відстоює нашу свободу.
Гнів, розпач, страх, розчарування заполонили душу кожного й перешкоджали нормальному сприйняттю реальності. Для мене, пошук речей, що заспокоюють і відволікають від страшних подій, став досить складним. І я почала записувати нотатки: усі події, переживання та емоції. Там уже стільки інформації назбиралося! І це, однозначно, повертає нас у реальність. Спілкування з друзями й рідними, їх підтримка та теплі слова стали незамінними й такими бажаними, хоч і в онлайн режимі.
Щодня, як сонечко заглядає у вікно, на душі стає спокійніше, з'являється надія: ПЕРЕМОЖЕМО!
Виходжу на вулицю й очищую свої думки, слухаю музику чудових українських виконавців. Не зовсім звичну для мене - спокійну, подекуди навіть сумну, але вона заспокоює й обнадіює. А ще утіхою стали книги. Свої я, на жаль, не взяла, коли поспіхом збиралися. Проте відома книжкова платформа “Yakaboo” надала безкоштовний доступ. Обираючи щось, зважала на цитати, щоб зрозуміти посил автора й настрій твору."Війна — страшна штука, але вона кожного чогось вчить" та "Одного разу, прокинувшись, ти бачиш за вікном вогонь. Ти його не розпалював. Але гасити його доведеться й тобі" – фрази, що змусили мене замислитися...
Настане перемога, ми повернемося додому, зустрінемось з тими, з ким розлучилися та зможемо просто спокійно спати. А ще цінувати кожну дрібничку. Війна змінила кожного по-своєму. Цінуймо те, що маємо! Наш незламний дух і козацький драйв не перемогти!!!
#Усе буде Україна!
Даша Горецька, 9 клас