Питання наші, відповіді Ваші – Максим Михайлович Древаль

А чи могли б ви відверто розповісти про себе? Для когось дивно це почути, а хтось із радістю поділиться.

Сподіваємось, що цей проект започаткує нову творчу справу, з якої ліцеїсти черпатимуть сили, енергію, знання, натхнення, світло і тепло для душі.
Про багатогранне життя наших вчителів у рубриці "Знайомтесь!"

Заступник директора, учитель математики та інформатики - Максим Михайлович Древаль

Перше запитання стосується Вашого профілю. Як усім відомо, у нашому (найкращому) ліцеї Ви викладаєте зокрема геометрію. Отже, що може дати геометрія шкільного рівня старанному учневі?

 Геометрія формує багатогранне та нешаблонне логічне мислення, уміння чітко та лаконічно формулювати думки, доводити свою точку зору та «захищати» власні ідеї і… не зважаючи ні на що, досягати результату!

 Чи може бути забагато геометрії в розкладі учня? Чи є якась межа?

Емм... Думаю, ні. Як не може існувати обмежень для творчості, так само для геометрії не може бути меж! 😊 Певно, кожен визначає рамки сам для себе. У будь-якому випадку завжди краще формулювати для себе вищі (але реалістичні) цілі. А щодо розкладу - його створюємо згідно з нашою освітньою програмою. Хоча, як на мене, геометрії в ньому могло бути й більше.

Яким Ви уявляєте свого «ідеального» учня? Які якості повинна мати ця, навряд чи реальна, істота?

Ніколи навіть не замислювався над таким запитанням... Думаю, уявляти «ідеального» учня марне заняття.

Уявіть: це такий учень, який буде створювати маленьке сонечко над Вами, дарувати посмішку.

Приємно… 😊 Я люблю навчати всіх учнів, бо кожен цікавий по-своєму. Інколи буває, що формуєш якісь свої очікування, а потім вони не збуваються. Але, як я зазвичай кажу учням на уроках у таких випадках, це вже мої психологічні проблеми. 🙂 Загалом, я намагаюся менше вдаватися до подібних фантазій, краще визначати спільні цілі та будувати конкретні плани. Напевно, у мене всі учні ідеальні, якщо я навіть не замислююся над цим. У процесі різні складнощі виникають завжди, але головне почути одне одного й тоді будь-які негаразди можна подолати.

Нагадайте, будь ласка, у якому році Ви закінчили школу?

У 2009 році закінчив ліцей… із золотою медаллю. Не особливо це планував, але загалом любив учитися. Так склалися обставини… 🙂

Зірки зійшлися...

Зірки, хмарки, Сонце. Мабуть, усе одразу. ☝️

Які три речі кардинально відрізняють ліцей від звичайної школи?

Вважаю, що перш за все - цілеспрямованість.

Чия?

Насправді, і учнів, і вчителів. Мабуть, багато шкіл усе-таки «пливуть за течією» і часто чекають на вказівки «зверху». А ми знаємо, що робимо і чого прагнемо. Звичайно, у нас, учителів, теж не завжди все чудово вдається. І тому, власне, я завжди радію, коли учні проявляють ініціативу, щось цікаве пропонують. От не так давно 10-Б клас сказав, що їм не подобається їх розклад. Подумали, переробили і кльово ж вийшло! 👍🏿 Сам не додумався. 😊

По-друге, у ліцеї все ж панує така атмосфера плідної співпраці, співтворчості й продуктивності… Треба на третю позицію щось одне обрати? Тоді, напевно, це затишок, приємне відчуття спокою та взаєморозуміння.

Щодо цілеспрямованості учнів: чи не вважаєте Ви, що вона інколи може заважати Вам як вчителю?

Ні, це ж пре-кра-сно!

Вам це подобається, так?)

Мені завжди цікавіше чути різні точки зору, обговорювати різні думки, адже вони допомагають дійти до істини або принаймні компромісу.

А тепер... Розкажіть-но нам таємницю своєї загадковості. 😉😏

Навіть не знаю, про що ви говорите...🤔 Просто зазвичай я кажу те, що думаю. Особливо на уроках. Іноді, звісно, буває й не в тему. 😊 Але незалежно від обставин намагаюсь бути відвертим. Загадковість… Можливо, я не дуже часто демонструю емоції, звик усе аналізувати. У житті було багато всіляких ситуацій, тому спочатку завжди кажу емоціям «стоп!» і переходжу з емоційного на раціональне.

На вашу думку, у чому полягає завдання вчителя: навчити зацікавленого учня чи зацікавити його і лише потім навчити?

Я все ж вважаю, що зацікавити учня це один із обов'язків учителя. Це власне і є, мабуть, найважливіше в нашій роботі. Але про це дивно розмірковувати з позиції вчителя профільних предметів у ліцеї.

А ще ми чули, що Ви мали певні успіхи на гуманітарних олімпіадах ще під час навчання. Вас якось зацікавили вчителі чи це також випадково сталося?)

Звісно, учителі відігравали важливу роль… Мені завжди, і в шкільні роки зокрема, подобалось брати участь у різних заходах, проектах. Свого часу це були невеличкі web-розробки, були й матбої, олімпіади та конкурси. Неодноразово був на олімпіадах з української мови, англійської мови, географії, хімії, історії, навіть з українознавства… хоча про останнє, може, уже й видумую. Мені було цікаво. Адже це все поштовх для саморозвитку. А коли з’являються якісь можливості, завжди краще спробувати, аніж потім жалкувати, що не встиг.

Скільки Ви заробляєте?👀💸

На сьогодні вистачає. Хоча було б дивно не прагнути більше. Насправді, оскільки працюю не лише в ліцеї, свій точний сукупний місячний дохід не рахував. Можу сказати, що він не є сталим: бувають місяці, коли більше, а буває й так, що треба зайвий раз добре подумати перед тим, як на щось витрачати…

Як швидко Ви витрачаєте гроші?

Я б сказав, що залежність моїх витрат від часу це достатньо дивна математична функція. Зазвичай вона близька до константи (якщо не враховувати зміни цін), але бувають і «стрибки»… Якось влітку вночі мені закортілося прибрати вдома. Так о третій ночі було замовлено робота-пилососа. Людмилі Андріївні він сподобався, вона згодом завела собі такого ж. 😊

Домашня тваринка у математиків?

Допомагає мінімізовувати домашні міні-апокаліпсиси, коли «завал» на роботі.

Наш директор красунчик?

Звісно! Дивні у вас пішли формулювання запитань.

Продовжуйте…

Якщо заглиблюватись у суть запитання… Ви добре знаєте, у житті не буває тільки чорного й білого. І не помиляється лише той, хто нічого не робить, а критиків завжди вистачає. Так і всі ми, учителі, розуміємо, що нам ще багато чому слід навчитися.

А тепер раптове запитання. Якби Ви були супом, то яким саме?

Зеленим борщем! Причому саме зеленим, а не червоним. По-перше, люблю борщ. 😊 По-друге, звучить солідно. А зелений колір люблю більше, ніж червоний. З борщами так само.

Добре, дякую. А тепер бліц-опитування. Швидко і коротко. Ейнштейн чи Едісон?

Едісон.

Древаль чи Шамович?

Шамович.

Python чи C++?

C++.

2020 чи 2007?

2020.

Пушкін чи Маяковський?

Пушкін.

Чому?

Вас тільки зараз зацікавила аргументація?.. 😊 Раніше не було додаткових запитань…

Світ змінюється…

Мабуть, просто більше симпатизує його творчість.

Менелая або Чеви?

Менелая.

І останнє: вчитися особисто в Кушніра чи новенький Porsche Cayenne? 😏

… Все ж, учитися в Кушніра. Пізнавати щось нове цікавіше, ніж оці «понти».

Це все, дякуємо Вам за інтерв’ю. Було дуже цікаво поспілкуватися з Вами в такій неофіційній атмосфері. До побачення!

Мені теж було з вами дуже цікаво. Цікаві запитання, поміркувати змусили!

Інтерв'ю брали у лютому 2020 року
учні 10-А класу Анна Лозінська і Назарій Придка

Коментарі