Розкрити таланти наших ліцеїстів – завдання №1

У робочому арсеналі психолога є цікавий інструмент – метафоричні асоціативні картки (МАК). Працюєш з візуальними образами – позитивно впливаєш на активність правої півкулі мозку, яка відповідає за креативність та інтуїцію. Ці образи допомагають використовувати ресурси підсвідомості. Роботу з картками було доповнено словами (вербалізацією). Це активізує ліву півкулю, що відповідає за логіку. Механізм спільної робота обох півкуль, який запустили під час роботи з метафоричними картками, працює й надалі, за межами ігрової ситуації.

Під час групової роботи з МАК учням 7 класу, Русанівського ліцею було запропоновано: написати історію (казку), спираючись на дві, наосліп витягнуті, картки. У результаті були створені цікаві різносюжетні історії. Проте одна з них викликала особливе захоплення учнів та вчителів.

Отже, історія була написана у віршованій формі за 20 хвилин на основі 2 метафоричних асоціативних карток, витягнутих наосліп. Автор – учениця 7-А класу Єлизавета Ткач.

Психолог РЛ Аліна Ільяш

Жил-был мальчик как-то раз,
Сиял он цветом синих глаз.
Любил читать, любил играть,
С собачкой маленькой гулять.
Любил он курочек кормить
И мог помочь цветы полить,
Но больше всех, можно сказать,
Любил мальчишка наш мечтать.
Мечтал он в плаванье пойти,
И клад-сокровище найти.

Сестра у мальчика была,
По жизни за собой вела.
Коль нужно – рядом находилась
И всем, что было, с ним делилась.
Вот мальчик вырос и потом,
Как и мечтал, стал моряком.
Сквозь жизненный суетный ком
Он часто вспоминает дом.
Родную, милую сестру,
Что в горе, в холод и жару
Была тем солнцем, что и в ночь
Осветит мир, сможет помочь.
«И без сестры, – он говорил, –
кто знает, где б сейчас я был…»

Мораль здесь может не ясна,
Но мысль заложена одна:
Пока есть мы, семья и дом –
Все беды в мире нипочём!

Єлизавета Ткач.

Коментарі