Спогади про вереснівку

Вереснівка 2015 була сповнена подіями як ніколи раніше. Мотузкове містечко, цікаві майстерні, вечірні посиденьки біля вогнища та пісні під гітару не залишили байдужими жодне серце.

Ми, одинадцятикласники, цього року були вже не учасниками, а організаторами, що вимагало від нас певної відповідальності.

Чи цікаво це - готувати табір до прибуття ліцею, створювати етапи нічної гри? Безумовно. Організаторам також весело на галявині, це дарує абсолютно нові враження і новий досвід.

Любі учні, ви досі думаєте, що першими випробовуєте на собі всі ті завдання нічної гри? Даремно, бо вони підлягають серйозному тестуванню на одинадцятикласниках, вчителях, випускниках та навіть батьках. А суворе журі відбирає до гри найцікавіші та найменш травматичні етапи.

Сподіваємося, ви отримали цінний досвід та чудово провели час. Дякуємо всім за теплу та сімейну атмосферу вереснівки!

Тетяна Баценко, учениця 11-А класу

Шелест листя, свіже повітря, спів пташок, теплий спальний мішок… Так починається суботній ранок вересня. Відволіктися від буденного життя і поринути в інший світ… у маленьке життя, сповнене радістю та романтикою.

Цієї події чекає більшість ліцеїстів. Новачкам, які вперше на вереснівці, життя у лісі здається незвичним, а враження здебільшого залишаються позитивні. Рл – це сім’я: вчителі організовують вереснівку; випускники допомагають «влаштовувати лад в оселі».

Ми їдемо сюди працювати: ставити намети, розпалювати вогнище, збирати та рубати дрова, готувати їжу, - усе це треба робити самим. Проте, праця ця не є виснажливою. Ми все це робимо для себе, а смачна їжа та тепле вогнище зігріває холодними ночами… А біля спільного вогнища усі друзі: хтось грає на гітарі, інші підспівують й пісня несеться у височінь темно-синього неба, до зірок.

Проте нас єднає не лише спільне вогнище, а й… нічна гра. Це, мабуть, найцікавіше під час вереснівки. Чого вартий підземний лабіринт, у який запускають команду! Зверху сиплеться пісок, вихід знайти нелегко, проте враження залишаються прекрасні!!

А як проходить день? О, тут відіграють важливу роль таланти та хобі вчителів, які організовують майстерні. По-перше, це цікаво дітям, по-друге, хобі виявляються дуже неочікуваними. Ось, наприклад, учителька біології Юлія Вікторівна плете надзвичайно гарні «фенечки»; вчителька української мови Оксана Петрівна ділиться своїми навиками народної медицини; вчителька математики Людмила Андріївна поділилась цікавими іграми; вчитель літератури Валентин Володимирович пропонує скласти «буріме».

Після майстерень залишається вдосталь вільного часу. Тоді можна піти до «мотузяного містечка», де надзвичайно цікаво. Ще тролей, на якому спускаючись з вітерцем, отримуєш масу задоволення. А коли потрапляєш на каре випускників, можна погомоніти про життя в ліцеї: їм приємно минуле згадати, а ми багато чого дізнаємось. Загалом, нудьгувати не доводиться!

Всього-на-всього три дні пролітають дуже швидко, залишаючи багато вражень. Хочеться повертатися сюди знову і знов!!! Ну це все лише слова… Щоб зрозуміти це, потрібно з ліцейним товариством поринути у цю атмосферу лісового життя…

Хочеться щиро подякувати вчителям та випускникам за такий подарунок – весело й цікаво проведені дні на нашій галявині.

Н. Василенко, учениця 10-А класу

Коментарі