Травнівка-Вереснівка – унікальне свято РЛ!

Травнівка, так само як і Вереснівка, є унікальним святом Русанівського ліцею. Це похід, у якому ліцеїсти, живучи пліч-о-пліч, знаходять нових друзів та дізнаються більше про старих, зближуються з учителями, змагаються в силі та розумі, збираються біля вогнищ теплими (й не дуже) вечорами на природі. Я вважаю за потрібне розповісти більше про цю маленьку подорож ліцеїстів.

Першого дня, у п’ятницю, коли всі мали вирушати на галявину, у ліцеї панував схвильовано-піднесений настрій, що передавався навіть тим, хто не брав участі в поході. Усі перевіряли рюкзаки, чи не забули вони щось важливе, бігали купувати солодощі, щоб було з чим попити чайок біля вогнища, репетирували виступи й пісні, словом, готувалися. У дорозі ми спілкувалися, жартували й знову співали.

Прибувши, ми були дуже втомленими, тож ми розклали намети, хлопці швиденько збудували каре, дівчата приготували обід і (вгадайте, що робили) знов співали. Увечері на нас чекало вогнище, де кожен клас мав заспіває пісні «Про головне». Гітаристів зібралося чимало! Атмосфера вечора була неймовірною, душевною… Ми співали до пізньої ночі.

На ранок, трохи сонні, але готові до всього, ми були в очікуванні чогось нового, нам кортіло дізнатися, що для нас приготували на сьогодні. Барабанний дріб – турніри з Аліасу та Мафії, а також, за традицією Маївки, Денна гра! Я обожнюю ці ігри, тож я була в захваті. Я брала участь тільки в Аліасі, але спостерігати за напруженою грою в Мафію під пильним наглядом Максима Михайловича і Людмили Андріївни було не менш цікаво! Під кінець дня ми всі були заінтриговані: що ж буде з Денною грою, бо сірі хмари грізно насувалися на галявину. Нарешті, нас скликали на спільний збір. Оголосити про початок п’яти етапів, відклавши перші два на потім. Перед початком кожного з них, коли нам розповідали правила, ми були в шоці! Це ж треба таке навигадувати!!! Ми грали в сліпий піонербол, літали, як павуки, училися ходити по дерев’яних трикутниках… Це здається чимось нереальним, але так воно й було! Але найцікавіше чекало нас попереду. Два відкладених етапи проходили під дощем, але, як не дивно, він трохи рятував ситуацію. На першому етапі ми повністю забризкалися водою і, геть вимоклі, пішли грати у волейбол. Але не м’ячем, а брудною мокрою мочалкою! Але мені навіть сподобалося: у мене трохи виходило. Ми зіграли в нічию і розійшлися сушитися та перевдягатися.

Час готуватись до вечірнього виступу – театру тіней. Ми мали показати казку за правилами певного жанру за допомогою лише тіней та вгадати, які ж казки показують інші. Вечір пройшов чудово, ми знову засиділися до пізньої ночі.

Наступного ранку ми мали вирушати додому. А так хотілося побути тут, серед природи та друзів хоча б ще кілька днів. Ми зібрали наші речі й попрямували на загальний збір. На ньому мали проголосити переможців турнірів та гри. Нам роздавали солодкі призи, я зраділа, що моя команда посіла третє місце в Аліасі.

Опісля класи здавали галявину організаторам походу і ми вирушили в напрямку Києва, покусані комарами і замучені гусеницями, які були всюди, але наповнені яскравими враженнями та спогадами. Ця Травнівка, перша для мене, запам’ятається надовго. Дякую!!!

Кобизька Софія, 8-Б

Фотозвіт

Коментарі